На початку червня цього року відомі експерти на всіх рівнях почали заявляти, що у випадку відсутності домовленості з Міжнародним валютним фондом про продовження співпраці та виділення кредитного траншу упродовж наступних кількох місяців, Україна може зіткнутися з ризиком різкої девальвації й дефолту. Також було названо цифри, згідно яких наша держава у найближчі два роки має виплатити 18 млрд.$. Це борги попередніх урядів- Тимошенко та Азарова, які за часи свого правління набрали позик на понад 40 млрд $”. Так, якщо на 31 грудня 2007 року державний борг складав 14 117,7 млн дол США, то вже на кінець 2009 року він сягав 28 427,9 млн дол. Наприкінці 2013 року відповідний показник зріс до 60 079, 9 млн дол, а на 31 грудня 2017 року сягнув цифри у 65 332, 8 млн дол.
Експерти різних видань, в тому числі – й “ Економічної правди”, стверджують що для того, аби уникнути дефолту, Україні необхідно боротися за інвестора, зберегти зовнішній ринок і “дружити з МВФ”.
Популярно ці процеси можна пояснити так: щоб розрахуватися з боргами, Україна має залучити $18 млрд. Натомість, на перемовинах про черговий транш міжнародні кредитори висувають Україні доволі неприємні вимоги, такі як підняття цін на газ для населення до 11 тисяч гривень за тисячу кубометрів. Від цього напряму залежить доля позики та розрахунків України за минулі борги. Якщо ж держава не спроможна знайти грошей на розрахунки з кредиторами, вона буде змушена оголосити дефолт.
Говорячи мовою фахівців, дефолт означає різку девальвацію гривні, стрибок долара до позначки щонайменше 50 грн/$, запровадження валютних обмежень, різке розкручування інфляції, стрімке здорожчання всіх товарів, заморожування зарплат і пенсій, зростання безробіття, а також різке уповільнення економічного зростання.
Усі ці процеси можуть стати наслідками кількох чинників: після оголошення дефолту з Україною і з українськими компаніями можуть перестати співпрацювати кредитори і інвестори. Закордонні партнери вітчизняних підприємств працюватимуть тільки за передплатою і як наслідок- відбудеться різке зменшення притоку валюти в країну. Нестача валюти може спровокувати подорожчання товарів, а підприємства, які не зможуть закуповувати комплектуючі і сировину для виробництва, змушені будуть його скорочувати. У свою чергу, скорочення ділової активності призведе до зниження надходжень до бюджету, а держава буде просто змушена зменшити витрати на соціальні програми.
Також дефолти бувають у часи, складні для економіки країни, і мають зазвичай негативні наслідки. Як же може вплинути дефолт на економіку Житомирщини, – регіону, який називають “ Уралом в мініатюрі”? Експерти зі світовим ім’ям прогнозують у випадку дефолту можливий обвал банківської системи, і різке падіння економіки. І тоді навряд чи вдасться реалізувати ряд важливих проектів: мова йде, скажімо, про будівництво Стремигородського гірничо-збагачувального комбінату, про впровадження нових технологічних процесів на таких підприємствах, як «Лезниківський кар’єр» у Хорошівському районі, «Юнігран» та «Граніт» у Малинському районі, тощо. Перелік цей можемо продовжити.
Про наслідки ймовірного дефолту в Україні розповіла на наше прохання кандидат економічних наук, доцент кафедри економіки, менеджменту і маркетингу Житомирського державного університету імені Івана Франка Тетяна Боцян: Вона переконана- якщо в країні виникне дефолт, може спостерігатись ситуація пов’язана з людським фактором.
” Тут мається на увазі «паніка», коли люди почнуть масово скуповувати валюту, і це призведе до збільшення ціни на неї”, – каже Боцян.
Звісно, в різних країнах наслідки та масштаби різні. Здебільшого все залежить від реакції світової спільноти та розмірів фінансової допомоги. Незмінним у всіх випадках є лише стагнація – застій і депресія, що в постдефолтних економіках триває роками, а то й десятиліттями.
Тож перед урядовцями постав важкий вибір. Традиційний для України популізм підказує втримувати тарифи будь-якою ціною. За такого розвитку подій короткотермінові електоральні бонуси є пріоритетнішими від довготермінових економічних показників. Є, звісно, й інший варіант – порятунок економіки, можливо, десь втратою власного політичного рейтингу.
